3 червня 2026 року в Києві організація Razom We Stand за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провела панельну дискусію «Розробка дорожньої карти відмови від викопного палива в Україні», присвячену майбутньому української енергетики в умовах війни, післявоєнного відновлення та підготовки до вступу в Європейський Союз.
За даними нового дослідження Razom We Stand «Відмова Європи від російських викопних палив», після 2022 року ЄС скоротив частку російського газу з 45% до 12%, практично припинив імпорт російського вугілля та суттєво зменшив залежність від російської нафти.
Водночас російський СПГ продовжує надходити на європейський ринок, а окремі винятки в санкційному режимі залишаються джерелом фінансування російської агресії.
Захід об’єднав представників державних органів, експертного середовища, громадянського суспільства та міжнародних партнерів для обговорення практичних шляхів зменшення залежності України від викопного палива, посилення енергетичної безпеки та прискорення переходу до чистої енергетики.
Відкриваючи захід, директор програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження» Дмитро Шульга наголосив на важливості поєднання процесів відновлення України з довгостроковою трансформацією енергетичного сектору.
«Скорочення доходів Росії від експорту викопного палива — це не лише питання енергетичної політики чи клімату. Це один із ключових інструментів зменшення спроможності країни-агресора фінансувати війну проти України. Чим менше ресурсів Росія отримує від продажу нафти, газу та вугілля, тим менше можливостей вона має для продовження агресії та військової ескалації», – підкреслив Дмитро Шульга.
У дослідженні «Відмова Європи від російських викопних палив» проаналізовано, як країни Європейського Союзу після початку повномасштабного вторгнення Росії диверсифікували свої джерела енергопостачання та скоротили залежність від російських викопних ресурсів, а також визначено ключові виклики, які залишаються актуальними у 2026 році.
«Європейський Союз уже довів, що відмова від російських викопних палив можлива. Якщо у 2022 році Росія забезпечувала 45% газового імпорту ЄС, то сьогодні ця частка скоротилася до 12%. Водночас дослідження показує, що процес ще не завершений: російський СПГ продовжує надходити до Європи, а окремі винятки в санкційній політиці залишають простір для подальшого фінансування російської воєнної машини», – розповіла дата-аналітикиня Razom We Stand Ольга Кондратюк
Учасники дискусії окремо зосередилися на тому, як процес відмови від викопного палива в Україні узгоджується з політикою Європейського Союзу, зокрема Європейським зеленим курсом та ініціативою RePowerEU.
Валентина Москаленко, заступниця міністра енергетики України підкреслила: «Зупинити експорт російського викопного палива до Європи — це не лише благородна, а й стратегічно необхідна мета. Протягом багатьох років Росія використовувала енергоресурси як інструмент економічного та політичного шантажу. Саме тому повне усунення цієї залежності є важливою передумовою для зміцнення енергетичної безпеки як України, так і всього Європейського Союзу».
Під час обговорення значну увагу приділили майбутньому вугільних регіонів України та необхідності забезпечити справедливу трансформацію громад, економіка яких тривалий час залежала від видобувної галузі.
Окремий блок був присвячений ролі санкційної політики у скороченні доходів Росії від експорту енергоресурсів. Експерти обговорили перспективи посилення обмежень щодо російського СПГ та діяльності так званого тіньового флоту.
«Ми розраховуємо на рішучість Європейського Союзу під час ухвалення 21-го пакета санкцій. Водночас бачимо, що справжня рішучість щодо повного припинення діяльності російського тіньового флоту лише формується. Причиною залишаються побоювання, пов’язані з міжнародним морським правом, безпековими викликами та політичними ризиками. Однак без усунення цих схем Росія й надалі матиме можливість обходити санкційні обмеження та отримувати доходи від експорту енергоресурсів», – вважає начальник відділу аналізу та моніторингу реалізації застосованих санкцій та їх ефективності Управління санкційної політики МЗС України Богдан Чумак.
Експерти також обговорили виклики, які постануть перед енергетичним сектором після поступового скорочення використання викопного палива, та шляхи їх подолання.
Важливим елементом дискусії стала тема розвитку децентралізованої енергетики та ролі громад у забезпеченні енергетичної стійкості країни.
Підсумовуючи результати заходу, учасники погодилися, що відмова від викопного палива має розглядатися не лише як кліматична ціль, а як складова енергетичної безпеки, економічної стійкості та європейської інтеграції України.
Водночас успішна реалізація такого переходу потребуватиме комплексної державної політики, залучення міжнародної підтримки та активної участі місцевих громад.
Запис трансляції можна переглянути тут.
Новий звіт “Відмова Європи від російських викопних палив” доступний за посиланням тут .
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
