Ще до того, як Європейська комісія опублікувала офіційну пропозицію щодо заборони російського газу до кінця 2027 року, міністр енергетики Бельгії Матьє Біє висловлював сумніви з цього приводу. Однак його занепокоєння щодо економічних наслідків, вимог Росії про відшкодування збитків та безпеки постачання було легко спростоване Комісією. Зараз, коли політичні дебати щодо ухвалення регламенту REpowerEU що покликаний ввести відповідні рішення в законодавство ЄС, виходять на фінішну пряму, прийшов час остаточно відкинути сумніви та обрати солідарність та безпеку Європи.
Ангелос Кутсіс – експерт з енергетичної політики в бельгійській екологічній та кліматичній НУО Bond Beter Leefmilieu.
Д-р Світлана Романко, засновниця та виконавча директорка Razom We Stand, української НУО, яка виступає проти російських викопних палив та за енергетичну трансформацію в Європі.
Йорі Тейс — речник Greenpeace Belgium
Арно Колліньон — менеджер енергетичних проектів в Canopea
Мало кому відомо, що бельгійський оператор газової мережі Fluxys з самого початку відігравав ключову роль в успіху російського скрапленого природного газу (СПГ). У 2015 році, ледь через рік після незаконної анексії Криму, російська компанія «Ямал СПГ» та Fluxys підписали довгостроковий контракт на суму 1 мільярд євро, який надавав «Ямал СПГ» доступ до перевалочних та складських потужностей на терміналі СПГ у Зебрюгге. Це, в свою чергу, дозволило суднам льодового класу, що прибували з Сибіру, перевантажувати СПГ на звичайні танкери для економічно вигідного транспортування російського газу на світові ринки. Ці перевалочні послуги були заборонені в 14-му пакеті санкцій минулого року, під час голосування за який Бельгія ганебно утрималася.
На жаль, участь Fluxys у російському газовому бізнесі на цьому не закінчилася. У 2024 році 50% російського імпорту СПГ до ЄС проходило через термінали СПГ Fluxys у Зебрюгге та Дюнкерку. Згідно з нещодавнім звітом Greenpeace Belgium, з моменту повномасштабного вторгнення в Україну тільки в Зебрюгге було імпортовано російського СПГ на суму 6,2 млрд євро. Ця цифра різко контрастує з 3,2 млрд євро, які Бельгія надіслала Україні в якості допомоги на сьогоднішній день. Загалом Кремль вже отримав 9,5 млрд євро податку на прибуток від продажу СПГ у період з 2022 по 2024 рік, більша частина якого надійшла до країн ЄС. Якщо розглянути ситуацію в ширшому контексті, включаючи газ, імпортований трубопроводами, від початку повномасштабного вторгнення Росія заробила 106 млрд євро від країн ЄС, які купують її газ.
Як сказав би давньогрецький письменник Езоп: «Держак стріли був оперений одним із пір’їн самого орла». Кожен євро, що надходить до Москви, поповнює російську військову скарбницю, посилюючи здатність Кремля скидати бомби і ракети, які щоночі тероризують українські міста. Останніми місяцями спостерігається ескалація агресії, Путін стає все сміливішим і провів кілька операцій з використанням дронів на території ЄС.
19-й пакет санкцій, що кодифікує заборону на імпорт російського СПГ, повинен покласти цьому край. Але санкції мають дві слабкі сторони: вони вимагають одностайного голосування і повинні поновлюватися кожні шість місяців. Не потрібно великої уяви, щоб придумати сценарій, за яким Угорщина і Словаччина вирішать накласти вето на наступний пакет санкцій або, що ще гірше, вирішать припинити дію існуючих санкцій, таких як заборона на перевалку російського СПГ.
Проект Регламенту REPowerEU має на меті обійти цю слабкість: у законодавчий спосіб назавжди заборонити імпорт і послуги для російських викопних палив, що, і це найважливіше, вимагає лише кваліфікованої більшості в Раді ЄС. Можна було б подумати, що тепер міністр енергетики Бельгії Матьє Біє повністю підтримає цей регламент, щоб спокутувати провину Бельгії за співучасть у торгівлі російським СПГ, але раніше він закликав скасувати запропоновану заборону на доступ до СПГ-терміналів і займався тим, що ставить під сумнів обґрунтованість регламенту REPowerEU. Чи були обґрунтовані його побоювання щодо економічного впливу на Fluxys, безпеки постачання та цін на енергоносії, а також правової бази?
Економічний вплив на Fluxys
Міністр Біє звертався до Комісії з проханням провести глибоку оцінку економічного впливу запропонованої заборони на імпорт російського газ на термінал СПГ у Зебрюгге. Як не дивно, але саме Fluxys вже провів таку оцінку. У своєму щорічному звіті за 2023 рік оператор мережі робить висновок: «ризик того, що Fluxys LNG не досягне заздалегідь визначеного прибутку, є обмеженим», оскільки компанія захищена рахунками надзвичайних прибутків та можливістю повторно виставити на аукціон невикористані слоти імпортної потужності СПГ.
У своїй пропозиції Комісія справедливо зазначає, щозалежне становище ЄС є ризикованим за своєю суттю: «значна частина імпортних потужностей СПГ контролюється російськими компаніями, що створює ризик істотних ринкових викривлень, підвищення цін та загрози критичній безпеці». Крім того, аналітики ринку вказують на надлишок поставок СПГ з 2026 року, що робить будь-які аргументи проти заборони російського газу, засновані на ризиках безпеки постачання та побоюваннях щодо підвищення цін на енергоносії, необґрунтованими.
Більше того, дещо дивно, що саме міністр Біє почав висловлювати ці побоювання після того, як вирішив відкласти тендери на будівництво морських вітрових електростанцій у Бельгії, що ставить під загрозу безпеку постачання в Бельгії в дуже реальному сенсі, без будь-якої практичної альтернативи. Справжню європейську безпеку неможливо досягти, залишаючись залежними від викопного палива з Росії – або навіть із США; лише прискорення впровадження відновлюваних джерел енергії та підвищення енергоефективності рухає нас у правильному напрямку.
Правова визначеність і російські позови про відшкодування збитків
Бельгія стверджує, що їй потрібні додаткові гарантії щодо правових наслідків порушення контрактів. Але послуги з постачання СПГ є регульованою діяльністю в Бельгії, що означає, що всі контракти базуються на шаблонах, затверджених регуляторним органом. Усі вони згадують дії бельгійського уряду або Європейського Союзу як правову підставу для застосування форс-мажорних обставин. Комісія підтверджує цю точку зору у своїй пропозиції щодо впровадження плану REPowerEU.
Бельгія повинна дотримуватися своїх слів і проявити справжню солідарність з Україною, а також відновити лідерство у своїх кліматичних амбіціях, повністю підтримавши позицію Європейського парламенту щодо поступової відмови від російського газу найпізніше 1 січня 2027 року. Так, це означає поставити суспільне благо вище фінансових вигод для Fluxys, але кого ж насправді представляє бельгійський уряд?
Бельгія повинна захищати заборону російського газу, а не прибутки газової промисловості
Бельгія продовжує залежати від російського газу, хоча геополітична напруга та кліматичні вимоги змушують країну відмовитися від нього. Європейська комісія пропонує повністю заборонити імпорт російського газу до кінця 2027 року. Але бельгійський міністр енергетики Матьє Біє, здається, на даному етапі більше стурбований захистом фінансових інтересів бельгійської газової промисловості.
Оператор бельгійської газової мережі Fluxys вже багато років веде нечесну гру на ринку СПГ. Уже в 2015 році – лише через рік після незаконної анексії Криму – російська компанія «Ямал СПГ» і Fluxys підписали довгостроковий контракт на суму в мільярд євро, який надавав «Ямал СПГ» доступ до перевалочних і складських потужностей терміналу СПГ в Зебрюгге. Ця угода дозволяла криголамним газовозам із Сибіру перевантажувати СПГ на звичайні газовози для транспортування російського газу на світові ринки. Ці перевантажувальні послуги були заборонені в 14-му пакеті санкцій минулого року, щодо якого Бельгія ганебно утрималася під час голосування в Європейській Раді.
На жаль, участь Fluxys у російському газовому бізнесі на цьому не закінчилася. У 2024 році 50 % європейського імпорту російського СПГ пройшло через термінали СПГ Fluxys у Зебрюгге та Дюнкерку. Згідно з нещодавнім звітом Greenpeace Belgium, з моменту агресії проти України через Зебрюгге було імпортовано російського СПГ на суму 6,2 млрд євро. «Ямал СПГ» сплатила 9,5 млрд євро податку на прибуток до казни Кремля завдяки експорту СПГ, який вона продавала переважно країнам ЄС. Ці цифри сильно контрастують з 3,2 млрд євро, які Бельгія надіслала досі на допомогу Україні.
Підтримка російської військової економіки
Як сказав би орел Езопа в давні часи: «Ви використовуєте наші крила щоб змусити літати ці смертоносні машини! Чи варто сприяти власному нещастю!» Кожен євро, що надходить до Москви, поповнює російську військову скарбницю, посилюючи здатність Кремля скидати бомби та ракети, які щоночі тероризують українські міста. Останні місяці стали свідками ескалації російської агресії: Путін, набираючи сміливості, навіть направив дрони в європейський повітряний простір.
19-й пакет санкцій, який затвердить заборону на імпорт російського СПГ, повинен покласти цьому край. Але ці пакети вимагають одностайної підтримки при голосуванні в Ради ЄС і повинні поновлюватися кожні 6 місяців. Однак такі країни, як Угорщина Орбана або Словаччина Пеллегріні, які відомі своєю близькістю до Росії, можуть їх заблокувати або, що ще гірше, скасувати існуючі санкції, такі як заборона на перевалку російського СПГ.
Пропозиція щодо ухвалення регламенту REPowerEU, яка вимагає лише кваліфікованої більшості, має на меті обійти ці вето та назавжди заборонити імпорт та послуги, пов’язані з російськими паливами.
Найменше, що можна сказати, це те, що бельгійський міністр енергетики не виявляє особливої підтримки. Зокрема, Матьє Біє закликав виключити з регламенту послуги, пов’язані з обслуговуванням СПГ такерів, і намагався поставити під сумнів доцільність відповідних положень регламенту REPowerEU.
Обмежені ризики для безпеки постачання та ціни на енергію
У своїй пропозиції Комісія справедливо підкреслює, що наша поточна ситуація є ризикованою: «значна частина потужностей імпорту СПГ контролюється російськими компаніями, що створює ризик істотного спотворення на енергетичних ринках та загрози безпеці». Крім того, аналітики ринку повідомили про надлишок пропозиції СПГ з 2026 року, що робить безпідставними всі аргументи проти заборони російського газу, які ґрунтуються на ризиках для безпеки постачання та побоюваннях щодо стрімкого зростання цін на енергію.
Замість того, щоб захищати інтереси газового сектору, міністр Біє повинен зайнятися просуванням тендерів на будівництво морських вітрових електростанцій у Бельгії, які він щойно відклав. Справжня європейська безпека ніколи не буде досягнута, якщо ми залишатимемося залежними від викопних видів палива Росії – або навіть США; лише прискорення впровадження відновлюваних джерел енергії та енергоефективності в Європі веде нас у правильному напрямку.
Правова безпека та вимоги Росії про відшкодування збитків
Бельгія також стверджувала, що їй потрібні додаткові гарантії щодо можливих юридичних наслідків розірвання контрактів. Однак послуги з постачання скрапленого природного газу є регульованою діяльністю в Бельгії, що означає, що всі контракти, укладені з російськими газовими компаніями, базуються на типових зразках, затверджених регуляторним органом. Рішення урядового органу або Європейського Союзу є випадком непереборної сили, що дозволяє розірвати ці контракти. Комісія підтверджує це в своїй пропозиції щодо впровадження REPowerEU.
Настав час міністру Біє продемонструвати справжню солідарність з Україною, а також нове лідерство у своїх кліматичних амбіціях, повністю підтримавши пропозицію Комісії про поступове припинення постачання російського газу до 2027 року.
