У той час, як конференція ООН COP30 розпочалася без реального кліматичного лідерства, президент Володимир Зеленський ввів новий пакет санкцій, спрямованих проти ключових проектів Росії з розширення видобутку викопного палива в Арктиці, і очікується, що за цими заходами послідують подальші санкції на рівні Європейського Союзу.
Українська організація Razom We Stand реагує на цей крок рішучою підтримкою.
Новий пакет санкцій Ради національної безпеки і оборони України спрямований проти ключових компаній та осіб, які сприяють експорту викопного палива з Арктики, що фінансує військову агресію Кремля та веде до поглиблення кліматичної кризи.
Світлана Романко, засновниця та директорка «Razom We Stand», сказала:
“Санкції України є прямою реакцією на правду, яку ми розкривали протягом багатьох років. Тоді як Кремль продовжує насолоджуватися плодами грабунку Арктики, ці санкції дають надію.
Нові санкційні заходи, прийняті Україною, створюють модель для інших країн, що є важливим кроком у напрямку узгодження термінових кліматичних заходів з міжнародними санкціями, зокрема щодо зупинення ключових російських нафтогазових проектів в Арктиці.
Припинення безконтрольного грабунку в найбільш чутливому до кліматичних змін регіоні світу та вичерпання джерел доходів Росії від експорту викопного палива можуть дати реальні результати, пов’язавши безпеку України та Європи з кліматичною безпекою світу.
Кожне судно, кожен трейдер, кожен страховик, що залучені до арктичних проектів Путіна, є подвійними співучасниками, сприяючи як російським військовим злочинам, так і руйнуванню клімату.
Це рішення є важливою віхою, але воно має бути підкріплене діями партнерів України на Заході. Ми закликаємо світових лідерів, які діють добросовісно, виступити проти розширення російської видобутку викопного палива в Арктиці, щоб дати миру в Україні та Паризькій кліматичній угоді шанс на успіх.”
Існуючі санкції проти російської нафти та газу, хоча й лише частково ефективні та мають багато лазівок, вже дають результат. Санкції, введені міжнародними партнерами України на сьогоднішній день, призвели до значного падіння доходів Кремля від експорту викопного палива.
Доходи Росії від податків на нафту та газ за останні місяці впали на чверть порівняно з аналогічним періодом минулого року, що доводить ефективність міжнародних санкцій та необхідність їх посилення.
Тим часом Росія продовжує домінувати у видобутку нафти і газу в Арктиці, видобуваючи понад 90% усіх арктичних викопних палив найбільш руйнівними та безвідповідальними методами, виганяючи корінне населення і руйнуючи місцеве довкілля.
Росія видобуває 80% свого газу і 60% нафти в цьому вразливому регіоні, використовуючи доходи для фінансування своєї військової машини і глобальної агресії.
Москва все ще намагається розширити свою діяльність у сфері викопного палива в Арктичному регіоні за допомогою проектів «вуглецевих бомб», включаючи підданий санкціям проект «Арктик СПГ-2» та «Восток Ойл» — потенційно найбільший в історії Росії проект з видобутку нафти. «Восток Ойл» має на меті видобувати 100 мільйонів тонн нафти на рік з 13 родовищ на півострові Таймир із 6,5 гігатоннами підтверджених запасів. Вугільне родовище Сирадасайське містить ще сім гігатонн запасів вугілля. Ці проекти становлять загрозу катастрофічних викидів у разі їх розробки.
Росія також планувала потроїти вантажопотоки Північним морським шляхом у наступному десятилітті, переважно за рахунок експорту викопного палива. Кремль мілітаризував весь регіон, відновивши військові бази радянської епохи та розгорнувши нову зброю масового знищення.
За даними WWF, якщо видобуток викопного палива в Арктиці залишити без контролю та обмежень, він продовжуватиме розширюватися та досягне піку до 2040 року — головним чином завдяки російським проектам. Це може створити розрив у 700% між викидами вуглецю від видобутого вугілля, нафти та газу та обмеженням на викиди в рамках Паризької Угоди для утримання глобального потепління в межах 1,5°C до 2050 року. Дослідження також показали, що підтверджені арктичні запаси Росії (17 мільярдів тонн нафти та 85 трильйонів кубічних метрів газу) вже значно перевищують залишок світового вуглецевого бюджету, який швидко вичерпується.
