Микита Слободян, канд.техн.наук, експерт Razom We Stand
Кожен кубометр природного газу, що витікає з української газової інфраструктури – це одночасно шкода довкіллю, втрачені кошти та змарнований ресурс, якого бракує державі в умовах війни. Програми виявлення та усунення витоків метану LDAR (leak detection and repair) – дають змогу змінити цю ситуацію: перейти від сприйняття технологічних втрат як неминучої частини роботи галузі до системного управління ними. Для України впровадження LDAR має стати не лише виконанням європейських вимог, а практичним інструментом модернізації газової інфраструктури, підвищення операційної ефективності підприємств та зміцнення енергетичної безпеки.
В рамках підготовки до вступу до ЄС Україна має наблизити своє законодавство і практику роботи енергетичних компаній до вимог Метанового Регламенту ЄС (Регламент 2024/1787), що є одним з важливих бенчмарків поступу. Особливе місце цей Регламент відводить програмам LDAR, оскільки регулярні обстеження обладнання, оперативний ремонт і належний облік результатів дозволяють швидко скорочувати значну частину неконтрольованих викидів і водночас зберігати товарний газ.
Впровадження Регламенту для України це необхідний елемент інтеграції до майбутньої архітектури енергетичного ринку ЄС, який дедалі жорсткіше пов`язує торгівлю енергоресурсами із прозорістю даних про викиди, при чому невідповідність цій архітектурі може означати не лише бар`єр для доступу до ринку, фінансування та партнерства, а також і застосування санкцій.
Для українських великих операторів енергетичної галузі (газотранспортної, газовидобувної, газорозподільної інфраструктури, тощо) Регламент не повинен розглядатися в контексті виключно як економічний та регуляторний тягар, навпаки, його впровадження створює передумови для системного скорочення технологічних втрат, збереження товарного ресурсу природного газу, підвищення операційної ефективності, покращення ESG показників для міжнародного фінансування та загалом формування нової економічної моделі прибутковості через ресурсозбереження. Кожен кубічний метр природного газу, який не потрапив в атмосферу через витік чи вентилювання, слід розглядати не лише через екологічну призму скорочення викидів метану як парникового газу, а як пряме джерело додаткових прибутків та заощаджений ресурс, який має конкретну ринкову вартість.
Враховуючи реалії воєнного часу та високу цінність власних енергетичних ресурсів для держави, впровадження Регламенту в Україні не лише екологічний обов`язок та кліматична вимога (що теж надзвичайно важливо), а частина стратегії національної економічної безпеки спрямованої на підвищення енергетичної стійкості держави та операторів енергетичного ринку.
Потрібно докорінно змінювати парадигму функціонування енергетичної галузі в Україні, яка традиційно протягом десятиліть визначала, що втрати метану в газотранспортних, газовидобувних та газорозподільних системах є технічно неминучими і становлять невід`ємну складову нормального технологічного процесу. Сучасний підхід закладений у Регламенті докорінно змінює цю логіку, метанові викиди розглядаються не як побічний ефект, а як показник неефективності управління ресурсом, технологічної недосконалості та втраченої економічної вигоди. Таким чином для енергетичної галузі аксіомою має стати формула «Скорочення викидів метану=Додатковий фінансовий ресурс».
Враховуючи те що нафтогазовий сектор, згідно Національного кадастру антропогенних викидів парникових газів дає значну частку, близько 60-70% викидів метану в атмосферу в Україні, впровадження Регламенту стає критично важливим інструментом для перебудови економіки України на засадах енергоефективності та збереження довкілля. Слід зазначити, що потенціал скорочення викидів метану в Україні є суттєво вищий ніж у багатьох країнах Європи, тому і ефект від впровадження Регламенту буде значним.
Виконання комплексних LDAR (Leak Detection and repair) програм з метою виявлення та усунення витоків метану, а саме заміна негерметичних пристроїв, модернізація обладнання, контроль вивільнення та обмеження факельного спалювання є запорукою підвищення виробничої ефективності та економічних показників операторів. LDAR проводиться не лише для забезпечення дотримання нормативних вимог Регламенту, а й для підвищення операційної ефективності та безпеки виробничого процесу.
Витрати понесені на потреби забезпечення реалізації регулярних LDAR програм повинні розглядатися як інвестиції з прямим фінансовим поверненням. Саме великі оператори ГТС, ПСГ, газовидобутку та розподілу є найбільшими бенефеціарами від впровадження Регламенту вцілому та програм LDAR зокрема, оскільки вони можуть отримати найбільший виграш через ефект масштабу. Так дрібні витоки на тисячах джерел формують сукупні колосальні втрати, тому навіть незначне скорочення витоків може означати сотні мільйонів гривень економії щорічно.
На перший план мають виходити якісно розроблені та професійно реалізовані LDAR програми, результати яких повинні в обов`язковому порядку відображатись в інвестиційних програмах великих операторів, а витрати на їх виконання включатися до тарифної бази регулятором. Адже масове впровадження LDAR серед операторів енергетичної галузі потребуватиме закупівлю дороговартісного спеціалізованого обладнання (OGI камери, газоаналізатори, пробовідбірники, тощо).
Якісна реалізація LDAR програм може забезпечити ефект «швидких перемог» та значного скорочення викидів метану через реалізацію наступних кроків: впровадження організаційних заходів із зниження викидів, які не потребують значних фінансових вкладень; припинення регулярного вивільнення метану в атмосферу та факельного спалювання; ліквідацію джерел надвисоких викидів; заміну неефективного та морально застарілого обладнання, а також забезпечення регулярних обстежень на основі створеної детальної цифрової бази даних про виявлені та потенційні джерела викидів. LDAR в майбутньому повинні стати невід`ємною частиною операційних процедур операторів енергетичної галузі та їх повсякденною, системною виробничою діяльністю.
Впровадження Регламенту та виконання LDAR спричинить поштовх до виникнення по суті нового ринку послуг. Значним попитом будуть користуватися, як управлінські фахівці по розробленню і впровадженню LDAR, так і технічні спеціалісти по використанню спеціалізованого обладнання для виявлення та усунення витоків газу, незалежні верифікатори, а також експерти аудитори по аналізу і перевірці результатів реалізації LDAR програм. Задля максимальної ефективності процес впровадження Регламенту повинен супроводжуватись підвищенням обізнаності та навчанням суб`єктів господарювання (операторів), які безпосередньо розроблятимуть та впроваджуватимуть програми LDAR.
Основний економічний аспект при роботі над LDAR для них повинен полягати в тому, що кожний не втрачений кубічний метр метану залишається в їх системі як товарний газ, який може бути реалізований на ринку, використаний для внутрішнього виробничого процесу, та ін.
Тому процес навчання та популяризації переваг LDAR серед стейкхолдерів в Україні повинен початися невідкладно, раннє впровадження якого створить для операторів значну конкурентну перевагу і структурний перехід від реактивної моделі управління системою «усунення аварії» до проактивної – «управління втратами». По суті управління метановими викидами може стати аналогом енергоефективності в нафтогазовій галузі.
Отже Україна має унікальний шанс використати реалізацію положень Регламенту в частині LDAR не лише для формального зближення з ЄС і виконання інтеграційних вимог, а як механізм структурної модернізації усієї галузі, оскільки Регламент вцілому та програми LDAR зокрема, це не лише про скорочення викидів, це про перетворення втрат у прибуток, технологічної відсталості у модернізацію, а енергетичних викликів у стратегічну перевагу. Саме тому для великих операторів впровадження LDAR слід розглядати не як даремні екологічні витрати, а як нове джерело економічної ефективності.
***
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Програми Ukraine2EU. Погляди та висловлені думки є виключною відповідальністю Razom We Stand і не обов’язково відображають позицію Програми Ukraine2EU або Європейського Союзу.
