Автор: Олег Савицький
Новий заклик до дій щодо метану від Генерального секретаря ООН з’явився саме вчасно. Скорочення викидів метану вже не є нішевою проблемою клімату. Це один із найшвидших, найдешевших і найефективніших способів уповільнити глобальне потепління в найближчій перспективі, водночас покращуючи якість повітря та скорочуючи енерговитрати, яких можна уникнути.
Це повідомлення є особливо актуальним для Європи. Метановий Регламент ЄС наразі зазнає дедалі більшого політичного тиску з боку експортерів викопного палива та промислових об’єднань, які прагнуть затримати або послабити його впровадження. Нещодавні повідомлення свідчать, що великі постачальники газу, зокрема США та Катар, закликали ЄС змінити правила, попереджаючи про ризики для постачання. Водночас комісар ЄС з питань енергетики Дан Йоргенсен заявив, що Комісія готова до прагматичного підходу щодо впровадження, але не буде переглядати чи пом’якшувати законодавство.
Міжнародне енергетичне агентство наводить ще переконливіші аргументи. Згідно зі звітом Global Methane Tracker 2026, близько 70 % викидів метану від викопного палива в світі — майже 85 мільйонів тонн — можна скоротити за допомогою існуючих технологій. Більше 35 мільйонів тонн викидів можна уникнути без додаткових витрат, оскільки вартість уловленого газу може перевищувати витрати на заходи зі скорочення викидів. МЕА також наголошує, що перевірені на практиці заходи — виявлення та усунення витоків, обмеження скидання та спалювання, технологічні стандарти та вимоги до ефективності — можуть скоротити глобальні викиди метану від нафти та газу більш ніж наполовину.
Іншими словами, світу не бракує рішень. Бракує їхнього впровадження.
Саме тому Метановий Регламент ЄС має таке важливе значення. Він перетворює заходи щодо метану з добровільних корпоративних ініціатив на реальну нормативно-правову базу. У межах ЄС він вимагає покращення моніторингу, звітності, верифікації, виявлення та усунення витоків, а також вжиття заходів щодо скидання та спалювання. Він також зобов’язує держави-члени вирішувати проблему викидів метану з покинутих вугільних шахт та недіючих нафтових і газових свердловин. Щодо імпорту викопного палива, Регламент поступово запроваджує вимоги щодо походження, маршрутів, систем МЗВ та інтенсивності викидів метану. З 2027 року має почати діяти вимога згідно з якою імпортери повинні довести, що викопне паливо було вироблено за еквівалентними правилами МЗВ або, у випадку нафти та газу, за нормами стандарту OGMP 2.0.
Саме на таку архітектуру політики вказує «Заклик до дій» ООН: вийти за межі добровільних зобов’язань і створити системи, що забезпечують вимірюване скорочення викидів метану.
Останні дебати в Німеччині показують, чому політична послідовність є надзвичайно важливою. Як повідомляється, міністр економіки та енергетики Німеччини Катерина Райхе закликала до перегляду або відтермінування правил ЄС щодо метану, попередивши, що вони можуть вплинути на імпорт газу та нафтопродуктів. Однак 8 липня міністр охорони навколишнього середовища Німеччини Карстен Шнайдер уточнив у Бундестазі, що Німеччина не підтримує відтермінування введення в дію цього регулювання. Він заявив, що коментарі Райхе не відповідають узгодженій позиції уряду і що не було дотримано внутрішніх процедурних правил уряду.
Це роз’яснення має значення далеко за межами Берліна. Авторитет Європи залежить від того, чи зможе вона продемонструвати, що кліматичні правила не є добровільними, навіть коли проти цього виступають інтереси сектору викопного палива. ЄС та Канада, як співорганізатори «Global Methane Pledge», привітали Заклик до дій Генерального секретаря ООН і підтвердили, що жорстке регулювання викидів метану може сприяти як досягненню кліматичних цілей, так і енергетичній безпеці. У їхній спільній заяві чітко зазначено: кожен кубічний метр випущеного в атмосеру метану нагріває планету, а не чиюсь оселю.
Для України ця дискусія може здававтися віддаленою, але її підсумки мають важливе значення для нас. Ефективне регулювання викидів метану безпосередньо пов’язане з відмовою Європи від російських викопних палив. Відстеження походження, прозорі дані про ланцюги постачання та стандарти щодо викидів метану можуть допомогти запобігти поверненню російського газу на європейський ринок через посередників, перемаркування або непрозорі торговельні маршрути. Недостатнє впровадження створить лазівки саме там, де Європі потрібна ясність.
Україна також має власні стратегічні причини підтримувати жорсткі правила ЄС щодо метану. Як країна-кандидат, що пристосовується до енергетичного та кліматичного acquis ЄС, Україна має створити сучасні системи моніторингу, звітності та верифікації, посилити виявлення та усунення витоків, вдосконалити інвентаризацію викидів метану від нафти, газу та вугілля, а також підготувати інституції до повного впровадження Регламенту (ЄС) 2024/1787. Це не лише завдання щодо дотримання вимог. Це можливість зменшити втрати газу, підвищити прозорість, залучити екологічні інвестиції та інтегрувати Україну в європейський енергетичний ринок, що базується на правилах.
«Razom We Stand» підтримує повне та практичне впровадження положень Метанового Регламенту ЄС в Україні, оскільки скорочення викидів метану поєднує відповідальність за клімат, енергетичну безпеку та підзвітність ланцюгів постачання викопного палива. Нинішній тиск з метою відтермінування впровадження Регламенту слід розглядати таким, яким він є насправді: випробуванням того, чи уряди діятимуть на основі даних, представлених ООН, МЕА та науковим співтовариством, чи дозволять інтересам індустрії викопного палива відкласти один із найефективніших заходів щодо боротьби зі зміною клімату, доступних на сьогодні.
Європа має стояти на своєму. Правила щодо викидів метану — це не бюрократична формаліність. Це практичний інструмент для забезпечення прозорості, підзвітності та надійності постачання енергії та швидшого подолання залежності від російських викопних палив.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Програми Ukraine2EU. Погляди та висловлені думки є виключною відповідальністю Razom We Stand і не обов’язково відображають позицію Програми Ukraine2EU або Європейського Союзу.
